Білогородський ліцей

ОСВІТА

1866 рік - відкрилось однокласне початкове народне училище, в якому навчалось 169 учнів, у т. ч. 22 дівчинки.

У 20-х роках в Білогородці відкрили 2 початкові школи, де було 7 учителів, заснували курси для ліквідації неписьменності, сільський будинок політосвіти. Школи одержали 18 десятин землі.

1936 рік - у середній і двох неповних середніх школах навчалось 836 учнів, працювало 39 учителів.

У 1944/45 навчальному році Білогородська неповна середня школа охопила 420 учнів.

1949 рік - школу реорганізовано у середню, відкрито також початкову і вечірню школи.

1955 рік - закінчено будівництво двоповерхового приміщення для середньої школи (700 учнів, 40 учителів).

Із Хмельницького обласного архіву

Всім головам сільрад

З біжучого 1925/26 неукового року починає переводитись в життя закон про загальне навчання з таким розрахунком абе до 1930 р. школою охопити всіх дітей шкільного віку. Коли торішнього року во всіх школах збільшилось на 900 учнів, то в біжучому збільшення треба довести до 1500. Сільрадам в цих 2 місяцях (серпень та вересень) треба звернути пильну увагу на підготовчу роботу до шкільного року. Необхідно відремонтувати шкільні будинки.

На протязі вищезазначених 2 місяців мають бути проведені такі роботи: ремонт шільних будинків, забезпечення шкіл відповідною кількістю парт, проведення перегляду учоту дитячого населення, запись дітей в школу до початку навчання (до 1жовтня забезпечити шкіл паливом). Ремонт має закінчитись до 1 вересня.

Із спогадів очевидців:

...тоді для шкіл не було приміщень. Навчання проводилось не в школах, а в різних приміщеннях В школу я пішла в 1930 році. Це був польський досить великий будинок, в якому жила польська сім'я Ярчевських. в одній половині жили хазяї, в другій розмістились два класи: перший і другий.

Першим вчителем був Радковський Анатолій Андрійович.

В четвертому класі ми вже навчались в гарному будинку, який був на території теперішньої школи. То був одноповерховий будинок, а недалеко від нього знаходилась школа, одноповерхова, під солом'яним дахом, де вчились єврейські і польські діти (між спортзалом і хатою).

Єврейська школа-семирічка існувала до початку війни 1941 року, а польська десь до 1936-37 року, поки не вислали поляків до Казахстану.

Школа-десятирічка знаходилась в центрі села (приблизно на місці, де розміщена будівля торгового центру). То було досить гарна будова, двоповерхова.

... З нашої школи- десятирічки проводжали на війну наших батьків, братів. Там був прощальний мітинг-проводи...

...Школу нашу розрушила війна, і ще довгі роки ми заглядали в ті руїни і з болем великим у серці вглядались у вибиті вікна, зруйновані стіни...